Освіта в Україні
ТКМЦНОІМ
Оксана Матковська
заступник директора
Тернопільського комунального методичного центру
науково-освітніх інновацій та моніторингу

Освіта – це живий процес змін, зростання та вдосконалення

У сучасному світі, де знання оновлюються з блискавичною швидкістю, надзвичайно важливо не лише передавати інформацію, а й створювати умови для розвитку критичного мислення, творчості та самореалізації кожного учня й педагога. Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу – це майданчик для співпраці, обміну досвідом та впровадження сучасних освітніх тенденцій. Наша команда працює над тим, щоб кожен педагог міг знайти тут підтримку, натхнення та ефективні методики для своєї роботи.

Представлення проєктів моделей
академічних ліцеїв НУШ
14 квітня 2026 року в інноваційному центрі OPEN SPACE Тернопіль відбулася ПрофМайстерка на тему «Представлення проєктів моделей академічних ліцеїв НУШ». Заклади освіти, визначені майбутніми академічними ліцеями, презентували концепції розвитку профільного навчання.
Модератор заходу, директор методичного центру Галина Литвинюк окреслила ключові аспекти трансформації закладів освіти в умовах запровадження профільної середньої освіти. Доцент кафедри інформатики та методики її навчання ТНПУ ім. В. Гнатюка Надія Балик представила доповідь «Академічні ліцеї Тернополя: стратегія конкурентного розвитку», зосередивши увагу на формуванні освітніх пропозицій ліцеїв.
У практичному блоці директори закладів презентували проєкти моделей академічних ліцеїв:
  • Оксана Мазуренок (ТНВК ШМЛ №15 ім. Лесі Українки) — потенціал та перспективи розвитку медичного профілю навчання;
  • Інна Іванюк (ТНВК ШПЛ №2) — суспільно-гуманітарний кластер;
  • Руслана Петрокушин (ТСШ №3 з поглибленим вивченням іноземних мов) — мовні профілі з прикладною STEM-складовою;
  • Марія Гудима (ТЛ №21 – СМШ) — проєкт моделі мистецького ліцею.
Підсумовуючи роботу, Галина Литвинюк у виступі «Академічні ліцеї Тернополя: від візії до впровадження» наголосила на необхідності врахування ризиків під час запровадження профілів навчання та напрацювання шляхів їх подолання.
До обговорення також долучилися начальник управління освіти і науки ТМР Ольга Похиляк, її заступники Ірина Сум та Галина Буяк, які підкреслили важливість чіткого визначення профілю, розроблення освітньої програми та обґрунтованого вибору предметів поглибленого вивчення.
ПрофМайстерка стала важливим кроком у формуванні мережі академічних ліцеїв Тернополя та засвідчила готовність закладів освіти до впровадження профільної середньої освіти відповідно до концепції НУШ.
Авторська програма: від структури до змісту
18 березня Методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу організував у Тернопільському ліцеї №21 – спеціалізованій мистецькій школі ім. І. Герети супервізію на тему «Авторська програма: структура та зміст». Директор центру Галина Литвинюк та її заступник Оксана Матковська провели її у форматі поєднання теоретичного та практичного модулів.
Під час теоретичної частини учасники детально ознайомилися з вимогами до написання авторських навчальних програм, їх структурою та логікою побудови.
Галина Литвинюк ґрунтовно зупинилася на кожному розділі програми — від пояснювальної записки до системи оцінювання та прикінцевих положень, акцентуючи увагу на узгодженості мети, завдань і очікуваних результатів.
Оксана Матковська представила аналіз типових помилок, яких найчастіше припускаються педагоги під час розроблення програм. Особливу увагу було приділено формулюванню результатів навчання, перевантаженню змісту та відсутності діяльнісного підходу. Учасники отримали практичні рекомендації щодо уникнення цих недоліків.
Практична частина супервізії була спрямована на відпрацювання отриманих знань. Педагоги працювали з проєктом авторської програми: аналізували пояснювальну записку, оцінювали основний зміст, пропонували зміни та вносили корективи. Окремо учасники опрацьовували питання ризиків реалізації програми та шукали шляхи їх мінімізації.
Захід відбувся у форматі активної професійної взаємодії, що дало змогу не лише поглибити теоретичні знання, а й сформувати практичні навички розроблення авторських програм.
Освітні наміри учнів 9 класів:
результати опитування
для планування мережі академічних ліцеїв
З 10 по 20 березня 2026 року Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу провів опитування учнів/учениць 9-х класів закладів освіти Тернопільської міської територіальної громади щодо вибору напряму профільного навчання та подальшої освітньої траєкторії після завершення базової середньої освіти.
Метою дослідження було отримання комплексної інформації про освітні наміри, інтереси та потреби дев’ятикласників для формування оптимальної та затребуваної мережі академічних ліцеїв відповідно до реального попиту здобувачів освіти.
У межах дослідження передбачалося:
  • визначити наміри учнів щодо продовження навчання у 10-х класах ліцеїв або вступу до закладів фахової передвищої та професійної освіти;
  • створити інформаційну базу для ухвалення управлінських рішень у сфері планування мережі академічних ліцеїв;
  • підготувати аналітичну довідку щодо запитів здобувачів освіти на профілі навчання.
Опитування проводилося онлайн за допомогою Google Форми та містило 11 запитань закритого типу. В анкетуванні на добровільній та анонімній основі взяли участь 1819 респондентів. Дослідження не передбачало формування репрезентативної вибірки за окремими параметрами, однак отримані результати дозволяють сформувати загальне бачення освітніх запитів учнів на рівні громади. Водночас при інтерпретації даних слід враховувати нерівномірну участь закладів освіти.
Проведене опитування засвідчило низку ключових тенденцій.
По-перше, спостерігається значний інтерес до професійної освіти: 43,8% респондентів планують вступати до коледжів або закладів професійної освіти, тоді як 37,3% обирають продовження навчання у 10-х класах ліцеїв.
По-друге, зафіксовано високий рівень невизначеності освітнього вибору. Зокрема, 17,8% учнів ще не визначилися з подальшою освітньою траєкторією, 32% — з напрямом навчання, 33% — із конкретною сферою професійної освіти, а 19,5% — із професійною сферою загалом.
По-третє, виявлено дисбаланс інтересів у межах освітніх кластерів. У STEM-напрямі домінують прикладні профілі — інформатичний (10,1%) та інженерно-технологічний (9,2%), тоді як фундаментальні науки (фізика, математика, хімія, біологія) мають значно нижчий попит — у межах 1–3%. У мовно-літературному кластері інтерес до іноземної філології у 4,5 раза перевищує попит на українську.
По-четверте, серед професійних сфер найбільшою популярністю користуються мистецтво, дизайн та культура (12,8%), що випереджає навіть ІТ-сферу (11,3%). Високий інтерес учні також виявляють до спортивного напряму (9,4%).
По-п’яте, визначальним чинником вибору залишаються власні інтереси (52,2%) та очікуваний майбутній дохід (28,9%). Водночас вплив дорослих є мінімальним: поради вчителів враховують лише 0,1% респондентів, батьків — 3,6%.
По-шосте, місце розташування закладу освіти поступово втрачає визначальне значення: 66,4% учнів не вважають близькість до дому важливим фактором, надаючи пріоритет профілю навчання.
Отримані результати свідчать, що освітні запити учнів характеризуються прагматичністю, індивідуалізацією та високою варіативністю, водночас супроводжуються недостатньою усвідомленістю та структурованістю вибору. Значна частина рішень має попередній або ситуативний характер, що актуалізує потребу у системному профорієнтаційному супроводі.
Оптимізація профільної освіти в громаді має базуватися на поєднанні трьох ключових підходів:
  • орієнтації на реальний попит учнів;
  • врахуванні потреб ринку праці;
  • забезпеченні системного профорієнтаційного супроводу.
Такий підхід дозволить перейти від ситуативного вибору до усвідомленого формування освітніх і професійних траєкторій здобувачів освіти. Результати опитування демонструють, що громада має потенціал для розвитку сучасної профільної освіти, водночас потребує системних управлінських рішень для узгодження освітньої пропозиції з реальними потребами учнів та формування ефективної профорієнтаційної екосистеми.
Від місцевої практики — до Національної мережі
Як Тернопіль став Столицею навчання дорослих та центром Національної мережі міст, що навчаються ЮНЕСКО
Коли ми говоримо про освіту, то зазвичай уявляємо шкільні класи або університетські аудиторії. Проте Тернопіль змінює цей стереотип, доводячи, що навчання — це процес, який триває все життя, а місто — це ідеальний простір для розвитку кожного мешканця, незалежно від віку. Сьогодні Тернопіль офіційно та фактично утвердився як Столиця навчання дорослих та національна модель і рушійна сила Мережі міст, що навчаються ЮНЕСКО, в Україні.
Чому саме наше місто отримало цей статус? Ось головні аргументи.
1. Стратегія, що працює на кожного. Тернопіль одним із перших в Україні розробив та впровадив Стратегію навчання впродовж життя. Її унікальність — у міжсекторальній взаємодії. Тут освіта не існує сама по собі, вона інтегрована в усі сфери життя громади:
• Економічний розвиток: підготовка кадрів під потреби бізнесу, підвищення кваліфікації та перекваліфікація.
• Соціальна політика: Освітні програми для підтримки ветеранів та ВПО, забезпечення цифрової грамотності та творчої самореалізації пенсіонерів.
• Навчання як інструмент психологічної підтримки та адаптації в умовах війни.
2. Освітня екосистема. У місті створено повноцінну інфраструктуру розвитку. Це екосистема, де влада, громадський сектор і бізнес працюють як єдиний механізм. Тернопіль представив дієві інструменти реалізації:
• Тісна співпраця між міською радою та локальними підприємцями.
• Ефективна взаємодія між різними структурними підрозділами міської ради.
• Механізми управління, які дозволяють освітнім ініціативам працювати впродовж тривалого часу, а не лише під час дії грантів.
3. Визнання. 20 грудня 2025 року за результатами конкурсу від Української асоціації освіти дорослих спільно з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та за підтримки DVV International Тернопільська міська територіальна громада стала абсолютним переможцем і здобула почесний статус «Столиця навчання і освіти дорослих». 24–25 лютого Тернопіль став центром міжнародної та національної уваги, приймаючи Першу національну зустріч Мережі міст, що навчаються ЮНЕСКО. Подія відбулася за участі Глобального Інституту ЮНЕСКО з навчання впродовж життя (UIL); Національної комісії України у справах ЮНЕСКО; DVV International в Україні.
Це не просто перемога в конкурсі чи форум. Це визнання того, що в Тернополі навчання дорослих є системною політикою, а не розрізненими волонтерськими проєктами. Статус Столиці освіти дорослих означає, що кожен тернополянин має доступ до освітніх ресурсів для саморозвитку. Тернопіль - це місто, де головним надбанням є людина, її знання і навички.
Ми не просто учасники Глобальної мережі — ми формуємо модель того, як сучасне українське місто має дбати про інтелектуальний потенціал своїх громадян.
Тернопіль — у центрі національного діалогу про навчання впродовж життя
24–25 лютого Тернопіль став майданчиком для Першої національної зустрічі Мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, в Україні.
Захід ініційовано за участі UNESCO, Інституту ЮНЕСКО з навчання впродовж життя (UIL), Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та Представництва DVV International в Україні та за підтримки Тернопільської міської ради.
Із вітальними словами до учасників звернулися:
· в. о. міського голови Тернополя Ігор Гірчак;
· представниця Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Ярослава Левченко;
· перший секретар секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Ніна Крамарева;
· спеціаліст з освіти Представництва ЮНЕСКО в Україні Альона Попова;
представник DVV International в Україні Олег Смірнов;
· начальник управління освіти і науки ТМР Ольга Похиляк.
Модератором вітальних виступів та інтерактивних локацій була директор Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Галина Литвинюк. Модерацію тематичних сесій забезпечила Альона Попова.
Упродовж двох днів представники українських громад Тернополя, Вінниці, Мелітополя, Львова, Полтави, Нікополя та Сум обговорювали розвиток навчання впродовж життя, координацію зусиль на національному рівні та формування спільної платформи співпраці.
Під час тематичних сесій обговорено роль міст як просторів турботи, інклюзії та безпеки, розвиток навичок у контексті відновлення країни, а також необхідність узгодження міських стратегій із національною політикою у сфері освіти дорослих. Окрему увагу приділено формуванню спільного голосу українських міст у міжнародному вимірі.
День перший: стратегії та практики
Перший день був присвячений ідентичності та спільним засадам Мережі. Міста презентували власні стратегії навчання впродовж життя, поділилися досвідом реалізації програм освіти дорослих та визначили ключові виклики.
Тернопіль представив Стратегію навчання впродовж життя громади та практичну екосистему освітніх можливостей: цифрові сервіси, ініціативи для внутрішньо переміщених осіб, програми психологічної підтримки, молодіжні стартапи, співпрацю з бізнесом. Інтерактивні локації показали, як навчання інтегрується в різні сфери життя громади — від професійного розвитку до культурної спадщини. Окремим акцентом стала демонстрація документального фільму «Тернопіль: місто, що інвестує в людей», який наочно представив практичне втілення принципів навчання впродовж життя в громаді.
День другий: діяльність у форматі Мережі
Другий день був зосереджений на практичній взаємодії та інституційному оформленні Мережі.
Учасники ознайомилися з програмами економічної інклюзії, перекваліфікації та підтримки вразливих груп населення Центру зайнятості, діяльністю Університету третього віку, а також відвідали центри реабілітації військових, де навчання поєднується з психологічною підтримкою та професійною адаптацією.
Під час тематичних сесій обговорено роль міст як просторів турботи, інклюзії та безпеки, розвиток навичок у контексті відновлення країни, а також необхідність узгодження міських стратегій із національною політикою у сфері освіти дорослих.
Окрему увагу приділено формуванню спільного голосу українських міст у міжнародному вимірі та їх позиціонуванню в межах глобальної мережі ЮНЕСКО.
За результатами зустрічі офіційно підтверджено запуск Мережі міст, що навчаються, в Україні. Учасники визначили першочергові кроки співпраці, домовилися про подальшу координацію та розвиток горизонтальних партнерств.
Зустріч у Тернополі засвідчила: українські громади готові спільно розвивати навчання впродовж життя як інструмент стійкості, відновлення та стратегічного розвитку країни.
Ми на платформі «Вектор»!
Наш Методичний центр як суб’єкт підвищення кваліфікації долучився до платформи «Вектор» — сучасного цифрового простору для професійного розвитку освітян. Це відкриває нові можливості для навчання, співпраці та поширення ефективних освітніх практик.
На платформі пропонуємо:
🔹 програми підвищення кваліфікації для педагогічних працівників
🔹 розвиток професійних і управлінських компетентностей
🔹 обмін досвідом та кращими освітніми практиками
🔹 сучасні формати навчання з урахуванням потреб освітян
Платформа «Вектор» дає можливість швидко знаходити актуальні програми, обирати зручний формат навчання та планувати власну траєкторію професійного розвитку.
Опитування учнів 8–9 класів
та їхніх батьків щодо вибору напряму профільного навчання
З 1 по 5 грудня 2025 року Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу провів опитування учнів 8–9 класів та їхніх батьків у межах Тернопільської міської територіальної громади щодо вибору напряму профільного навчання й подальшої освітньої траєкторії після завершення базової середньої освіти. В анкетуванні на добровільній та анонімній основі взяли участь 1379 учнів та 655 батьків. Опрацювання даних здійснено станом на 5 грудня 2025 року.
Найвищий показник участі серед учнів зафіксовано у ТЗОШ №19 (9,9% від загальної вибірки, 136 осіб), значну частку також мають ТЛ №21-СМШ ім. І. Герети (8,8%), ТНВК ШЛ №6 ім. Н. Яремчука (7,3%) та ТЗОШ №28 (7%). До середнього рівня представництва належать ТЗОШ №16 (6,4%) і ТЗОШ №23 (5,3%). Більшість закладів (29 із 35) мають частку менше 5%, що відповідає низькому рівню участі; найменше респондентів було з Кобзарівської гімназії (0,07%), відсутні відповіді з Чернихівської ЗОШ.
Результати опитування свідчать, що після закінчення 9 класу 30% учнів планують продовжити навчання у 10 класі ліцею, 30% розглядають вступ до закладів професійної освіти, 35% ще не визначилися з освітнім маршрутом, 3% планують навчання за кордоном, 2% обрали інші варіанти. Серед батьків 43% орієнтують дітей на продовження навчання у старшій школі, 21% – на професійну освіту, 33% не визначилися, 2% розглядають навчання за кордоном, 1% зазначили інші варіанти.
Аналіз вибору профілю навчання засвідчив найбільший інтерес учнів до STEM-напряму, що підтверджує запит на розвиток ІТ-, інженерних та медичних профілів. Високою залишається також частка соціально-гуманітарного напряму, зокрема юридичних і правоохоронних спеціальностей.
Понад третина батьків ще не визначилися з профілем навчання дитини. Серед популярних напрямів вирізняється технологічний профіль, зокрема спеціалізації, пов’язані з комп’ютерними технологіями. Мистецький профіль обрали 13% респондентів, а в межах природничого напряму батьки часто зазначали профіль як «медицина» чи «ветеринарія».
Зведені дані щодо професійних інтересів показують, що серед учнів найбільшу популярність мають творчі професії (35%), ІТ та цифрові технології (32%), медична та фармацевтична сфера (30%), юридичні й правоохоронні спеціальності (29%), тоді як серед батьків переважають дизайн і мистецтво (28%), ІТ-сфера (19%), медицина (13%) та правоохоронна діяльність (12%). Водночас 22% учнів і 15% батьків ще не визначилися з майбутнім професійним напрямом.
У частині профорієнтаційної роботи найбільший запит як з боку учнів, так і з боку батьків стосується практичного ознайомлення з професіями: екскурсій на підприємства, майстер-класів, зустрічей із фахівцями, а також проведення якісної діагностики здібностей та інтересів.
За результатами опитування розроблено Проєкт рекомендацій.
Дослідження думки учасників освітнього процесу підтвердило свою ефективність як інструмент виявлення реальних освітніх запитів і сформувало аналітичну основу для прийняття управлінських рішень щодо формування мережі академічних ліцеїв та розвитку профільного навчання в Тернопільській міській громаді відповідно до інтересів учнів і потреб ринку праці.
МОНІТОРИНГ
як інструмент формування академічних ліцеїв
Аналітичний висновок
за результатами моніторингу стану профільного навчання
у ЗЗСО мікрорайону Дружба Тернопільської міської ради
1. Загальна характеристика мережі
У межах мікрорайону Дружба функціонують 5 закладів загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів

Кількість учнів у школі ІІІ ступеня (10–11 класи) — 530, що свідчить про достатній освітній потенціал для формування академічного ліцею.

2.Реалізація профільного навчання (2024–2025 н.р.)

У закладах реалізуються такі профілі навчання: філологічний (іноземні мови, українська мова), економічний, історичний, математичний та спортивний.Найбільша кількість профілів реалізована у ТЗОШ №16 ім. Володимира Левицького. Заклад освіти Профілі навчання (2024–2025 н.р.) Планування нових профілів 1 Філологічний (англійська мова) - 2 Економічний - 3 Історичний - 4 Історичний, математичний, українська філологія - 5 Спортивний Мистецько-технологічний 3.Матеріально-технічне забезпечення • 4: кабінети історії, математики, української мови; у кожному — інтерактивна панель і ноутбук. • 5: спортивний профіль забезпечений спортивним майданчиком, 6 ноутбуками, 5 хромбуками. • 2: має 1 кабінет для економічного профілю. • 1 і 3: обмежене оснащення профільних напрямів. Висновок: найкращий рівень матеріальної бази має заклад 4. 4.Освітні результати • 1: високий результат на НМТ (600 балів), результати з англійської мови (АНГ-1), призери ІІ етапу олімпіад, стипендія ім. С. Рудницького з географії, участь у «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги». • 2: участь у спортивних заходах, переможці олімпіад з екології, хімії, правознавства, інформатики. • 3: результати з історії та англійської мови, участь у чемпіонатах міста зі спортивного туризму. • 4: стабільно високі результати з математики, історії, правознавства, стипендії ім. Д. Бучка, С. Дністрянського, І. Следзінського, Кульчицьких, Рудницького. • 5: результати зі спортивних дисциплін, переможці StepUp, стипендії ім. Левицького, Кульчицьких. Висновок: лідером за освітніми результатами є заклад 4. 5.Співпраця із ЗВО, ГО та проєктна діяльність • 1: співпраця з ТДПУ ім. В. Гнатюка, ЗУНУ. • 2: міський проєкт «Економічна освіта», партнери — ЗУНУ, ТНПУ, ТНТУ, ТОКІППО, мистецький коледж, інші ГО. • 3: авторські програми, участь у проєкті «Українська Хартія Вільної Людини». • 4: участь у міському проєкті «Економічна освіта», співпраця з ТНПУ ім. В. Гнатюка. • ТАЛ «Генезис»: авторська програма інтегрованого курсу «Математика, фізика та 3D-технології», всеукраїнський проєкт «Школа сприяння здоров’ю», співпраця з ТНПУ, ЗУНУ, коледжами. 6. Методичне забезпечення • 1: курси за вибором («Англійська мова для ділового спілкування», «Культура і мистецтво Великої Британії»). • 2: фінансова грамотність, економічна освіта. • 3: авторська програма «Ментальне здоров’я», курси за вибором («Основи сім’ї», «Християнська етика»). • 4: курси за вибором («Початкова військова підготовка», «Видатні постаті України», «Цифрова медіаграмотність», «Основи споживчих знань»). • 5: інтегрований курс «Математика, фізика та 3D-технології», курси за вибором «Спортивне орієнтування», «Професійно-прикладна фізична культура». Висновок: найвищий рівень методичного забезпечення мають заклади 4 і 5 7. Перспективи впровадження нових профілів • 1 — немає запланованих. • 2 — немає запланованих. • 3 — немає запланованих. • 4 — немає запланованих. • 5 — мистецько-технологічний. 8. Зведена таблиця ЗЗСО мікрорайону Дружба 9. Порівняльна таблиця ЗЗСО мікрорайону Дружба 10. Аналітичний висновок

Аналітичний висновок
за результатами моніторингу стану профільного навчання
у ЗЗСО мікрорайону Центральний Тернопільської міської ради
1. Загальна характеристика мережі
У межах мікрорайону Центральний функціонує 9 закладів загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів.
Кількість учнів у школі ІІІ ступеня (10–11 класи) — 1 259, що свідчить про вагомий кадровий і контингентний потенціал для формування академічного ліцею (можливість створення 3 академічних ліцеїв).

2. Реалізація профільного навчання (2024–2025 н.р.)

Загалом реалізуються профілі: філологічний (українська та іноземні мови), фізико-математичний, історичний, правовий, інформаційно-технологічний, технологічний, суспільно-гуманітарний, спортивний. Заклад освіти Кількість профілів Профілі навчання (2024-2025 н.р.) Планування щодо впровадження нового профілю 1 3 Фізико-математичний, суспільно-гуманітарний, інформаційно-технологічний Математичний, філологічний (укр.мова), природничий, історичний, ІТ 2 4 Правовий, історичний, філологічний, спортивний Військово-патріотичний 3 1 Філологічний (англійська мова) Філологічний (іноземні мови), економічний, ІТ, медична біологія і технології 4 2 Технологічний, інформаційно-технологічний - 5 3 Філологічний, фізико-математичний (CLIL), історико-правовий - 6 2 Філологічний (українська мова, англійська мова), історичний Філологічно-математичний 7 1 Історичний Філологічний, математичний, історико-правовий 8 2 Філологічний (українська мова), історичний - 9 2 Суспільно-філологічний, математичний Гуманітарний, природничий, фізико-математичний 3. Матеріально-технічне забезпечення • Високий рівень: 1 (STEM-лабораторія, ІТ-кабінети), • Середній рівень: 6 (обладнані окремі кабінети, мультимедійні засоби), 8 (обладнані кабінети природничих дисциплін та інформатики), 2 (обладнані кабінети історії, спортивні зали зі спорядженням), 3, 4, 5. • Рівень, який не відповідає критеріям профільності: 7 (часткове обладнання), 9 (відсутність опису профільного оснащення). 4. Освітні результати • Високі результати: 1 — стабільно високі результати на ЗНО/НМТ, у МАН, олімпіадах з математики, фізики, інформатики, астрономії; • Середні результати: 3 — успіхи з іноземних мов та значні досягнення з непрофільних предметів у МАН, олімпіадах; 4 та 5 — призери МАН та StepUp; 9 — перемоги у фізико-математичному та мистецькому напрямах, 6 , 2, 8, 7. 5. Методичне забезпечення • Високий рівень: 1 (система спецкурсів, участь у національних проєктах) • Середній рівень: 4, 3, 5, 6, 9 (авторські програми, міжнародні проєкти), 2, 8, 7. 6. Проєктна діяльність, співпраця • Широка партнерська співпраця та активна міжнародна діяльність: 1, 5, 9, 2. • Активна локальна співпраця: 6, 4, 3, 7. 7. Перспективи впровадження нових профілів • 1 — математичний, філологічний, природничий, історичний, ІТ. • 3 — філологічний, економічний, ІТ, медична біологія і технології. • 5 — філологічний, фізико-математичний (CLIL), історико-правовий. • 7 — філологічний, математичний, історико-правовий. • 9 — гуманітарний, природничий, фізико-математичний. • 6 — філологічний, математичний. • 2 — військово-патріотичний. • 4 –• 8 – 8. Зведена таблиця ЗЗСО мікрорайону Центральний 9. Зведена таблиця оцінки відповідності 10. Аналітичний висновок

Аналітичний висновок
за результатами моніторингу стану профільного навчання
у ЗЗСО мікрорайону Східний Тернопільської міської ради
  1. Загальна характеристика мережі
У межах мікрорайону Східний функціонують 5 закладів загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів.
Кількість учнів у старшій школі (10–11 класи) — 469, що свідчить про достатній освітній потенціал для формування академічного ліцею.

2. Реалізація профільного навчання (2024–2025 н.р.)

Загалом у закладах реалізуються філологічні, гуманітарні, економічні, біолого-хімічні та фізико-математичні напрями. Найбільше напрямів профілізації — у 3 та 2. Заклад освіти Кількість профілів Напрями профілізації 1 1 Філологічний 2 2 Гуманітарний, економічний 3 3 Біологічний, хіміко-біологічний, медичний 4 1 Філологічний (іноземні мови) 5 1 Філологічний 3. Матеріально-технічне забезпечення 2: має 3D-принтери, інтерактивні дошки, фізичні лабораторії з сучасними цифровими комплексами. 3: забезпечений базовими кабінетами хімії, біології, комп’ютерними засобами навчання. 1: кабінети природничих дисциплін, спортзал, стадіон. 4 і 5: обмежене оснащення профільного напряму. Висновок: найкращий рівень матеріально-технічного забезпечення мають заклади 2 та 3. 4.Освітні результати • 3: стабільно високі результати з біології та хімії, призери МАН (ІІ–IV етапи), стипендіати ім. С.Гжицького та І.Горбачевського. • 2: призери з української мови, математики, англійської, участь у Міжнародних проєктах. • 5: високий рівень участі у предметних олімпіадах (географія, історія, математика, біологія). • 4 та 1: переважно досягнення у філологічному профілі, участь у спортивних змаганнях. Висновок: 3— лідер за результатами академічної успішності учнів. 5. Співпраця із ЗВО, ГО тощо та проєктна діяльність Найбільш активні зв’язки з вищими навчальними закладами мають: • 3 – ТНПУ ім. В. Гнатюка, ТНТУ ім. І. Пулюя, ЗУНУ, ТНМУ ім. І. Горбачевського, ГО "Атом", Червоний хрест; • 1 — освітні та волонтерські проєкти (ЗУНУ, Контінентал Фармерз Груп, ТНПУ ім. В. Гнатюка); 6. Перспективи впровадження нових профілів Заклад Потенціал розвитку профілів 1 Українська філологія, природничий, естетично-спортивний 2 Соціально-гуманітарний, фізико-математичний 3 Англійська мова+географія, інформатика+математика, історія+право, фізична культура+біологія+мистецтво 4 -- 5 Філологічний (українська + іноземні мови) 7. Порівняльна зведена таблиця ЗЗСО мікрорайону Східний 8. Аналітичний висновок

Аналітичний висновок
за результатами моніторингу стану профільного навчання
у ЗЗСО мікрорайонів Сонячний і Канада Тернопільської міської ради
1. Загальна характеристика мережі
У межах мікрорайонів Сонячний і Канада функціонує 7 закладів загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів:
У школі ІІІ ступеня навчається 695 учнів. Це створює кадровий і контингентний потенціал для формування 2 академічних ліцеїв.

2. Реалізація профільного навчання у 2024–2025 н.р.

У закладах реалізуються напрями: філологічний, історико-філологічний, математично-економічний, правовий, історичний, суспільно-гуманітарний, спортивний. Зведена таблиця профілів у ЗЗСО мікрорайонів Сонячний і Канада Заклад освіти Реалізовані профілі у 2024–2025 н.р. Планування щодо впровадження нового профілю 1 Філологічний (англійська) Історико-філологічний Математично-економічний – 2 Філологічний (укр. мова) Філологічний (англ., польська мови) – 3 Філологічний (англійська мова) Правовий Біотехнологічний (у межах STEM-кластера) 4 Філологічний (укр. мова) Історичний Правовий – 5 Філологічний (укр. мова) Історичний Мистецький ліцей: хореографічний, музичний, художній, театральний профілі 6 Суспільно-філологічний (укр. мова, історія) Філологічний (укр., англ.) Поглиблене вивчення історії, математики – 7 Філологічний (укр. мова та літ-ра, англ.), Спортивний - Найбільша різнопрофільність – у 1, специфічний профіль – спортивний у 7. 3. Матеріально-технічне забезпечення • Високий рівень: 1 (кабінети іноземних мов, історії, економіки), 6 (спортивні зали, спортивний інвентар)(). • Середній рівень: 2, 3, 4, 6 (окремі кабінети, обладнання для окремих предметів), 5 (мистецькі студії, спортивний майданчик, бібліотечно-інформаційний центр, музичне обладнання) та 7 (обладнані майстерні, кабінети природничого циклу з інтерактивними панелями та мікроскопами) мають високий рівень матеріально-технічного забезпечення непрофільного навчання. 4. Освітні результати • Високий рівень: 1 ( високі результати НМТ, перемоги у МАН, олімпіадах, іменні стипендії), 3 (високі результати НМТ, успіхи з математики, права, історії, винахідництва; численні іменні стипендії), • Середній рівень: 7 ( перемоги у МАН, олімпіадах, конкурсах), 6, 5 (успіхи з історії, іменні стипендії з мистецтва), 2, 4. 5. Методичне забезпечення • Високий рівень: 1 (міжнародні проєкти, eTwinning, співпраця з провідними ЗВО), 3 (участь у всеукраїнських експериментах, проєкти з ментального здоров’я, інноваційні міжнародні програми), 5 (авторські програми, всеукраїнські експерименти з мистецького напряму (мистецький профіль не реалізується), співпраця з мистецькими установами, ЗВО). • Середній рівень: 2, 4, 6, 7. 6. Проєктна діяльність, співпраця • Міжнародна співпраця: 1, 3, • Всеукраїнські програми та проєкти: 1, 4, 5, 6, 7. • Локальні партнерства: усі заклади мають співпрацю з місцевими закладами вищої освіти, громадськими організаціями та бізнесом. 7. Перспективи впровадження нових профілів • 3: біотехнологічний (у рамках STEM-кластера). • 5: розвиток мистецького ліцею (хореографічний, музичний, художній, театральний напрями) за умови набору учнів на мистецький профіль. • Інші заклади: розширення профільності не планують. 8. Зведена таблиця ЗЗСО мікрорайонів Сонячний і Канада 9. Зведена таблиця оцінки відповідності ЗЗСО мікрорайонів Сонячний і Канада 10. Аналітичний висновок

Аналітичний висновок
за результатами моніторингу стану профільного навчання
у ЗЗСО мікрорайону Північний Тернопільської міської ради
  1. Загальна характеристика мережі
У межах мікрорайону Північний функціонують 4 заклади загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів.
Загальна кількість учнів школи ІІІ ступеня (10–11 класи) становить 399 осіб, що забезпечує достатній контингент для формування академічного ліцею.

2. Реалізація профільного навчання (2024–2025 н.р.)

У закладах реалізуються такі напрями: екологічний, філологічний (українська мова), філологічний (англійська мова), суспільно-гуманітарний, спортивно-оздоровчий, природничий, інформаційно-технологічний, економічний. Заклад освіти Кількість профілів Напрями профільного навчання (2024-2025 н.р.) Планування щодо впровадження нового профілю 1 2 Філологічний (українська мова), екологічний Природничо-математичний, медичний, суспільно-гуманітарний, технологічний 2 3 Філологічний (українська мова), суспільно-гуманітарний, спортивно-оздоровчий Нові напрями: програмування, робототехніка, графічний дизайн, оздоровча фізкультура 3 3 Природничий, інформаційно-технологічний, економічний Хімічний, біологічний 4 1 Філологічний (англійська мова) - Висновок: найбільше профілів реалізується у закладах 2 та 3. 3. Матеріально-технічне забезпечення • 1 – обладнання для лабораторних досліджень (мікроскопи, тренажери, моделі, кабінети біології, хімії). • 2– потужна спортивна база, інтерактивні SMART Board, кабінети історії, правознавства, у перспективі – лінгвокабінет. • 3 – природничий кабінет, засоби НУШ для природничих дисциплін, кабінети інформатики, математики, технологій, 3D-принтери, робототехніка Lego, mozaBook. • 4 – 10 інтерактивних дошок, кабінети англійської мови. Висновок: найбільш сучасна матеріально-технічна база у 4; 3 має потужну спортивну базу; у 1 матеріально-технічна база середнього рівня. 4. Освітні результати • 1 – досягнення у спортивних змаганнях («Пліч-о-пліч»), переможці та призери олімпіад з непрофільних предметів. • 2 – переможці олімпіад з української мови, історії; активні спортивні успіхи. • 3 – призери олімпіад з біології, інформатики, економіки; участь у МАН (робототехніка). • 4 – високі результати з англійської, переможці ІІ етапу олімпіад з іноземних мов, учасники спортивних змагань, велика кількість переможців ІІ та ІІІ етапів олімпіад з непрофільних предметів. Висновок: лідер за освітніми результатами – 4. Заклади 2, 3, 1 мають академічні досягнення середнього рівня. 5. Методичне забезпечення, проєктна діяльність, співпраця • 1 – курси за вибором («Екологія людини», «Стилістика сучасної укр. мови»), співпраця з ТНПУ, ЗУНУ, ТНМУ. • 2 – активність у конкурсі «Репортер», партнерство з ЗУНУ, ТНПУ, співпраця із міжнародною організацією «Інноваційні освітні технології», популяризація досвіду на ПрофМайстерках. • 3 – широкий спектр проєктів (ЮНІСЕФ, «Молодь дебатує», «DOCU/School-28»), партнерство з коледжами та університетами, активна популяризація досвіду на ПрофМайстерках. • 4 – курс ділового спілкування англійською, співпраця з ТНПУ, ЗУНУ, НАПН. Висновок: Усі заклади співпрацюють із ЗВО. Найбільш активну проєктну діяльність веде заклад 3. 6. Перспективи впровадження нових профілів • 1 – природничо-математичний, медичний, суспільно-гуманітарний, технологічний. • 2 – плануються групи з програмування, робототехніки, графічного дизайну, оздоровчої фізкультури. • 3 – хімічний, біологічний • 4 – не має планів щодо розширення профілізації. 7. Зведена таблиця ЗЗСО мікрорайону «Північний» 8. Порівняльна зведена таблиця ЗЗСО мікрорайону «Північний» (за рівнями) 9. Аналітичний висновок

Трансформація освіти: академічні ліцеї
та профільне навчання
Сучасна система освіти переживає глибоку трансформацію, зумовлену змінами на ринку праці, технологічним розвитком та зростанням запиту суспільства на якісну, гнучку й практично орієнтовану освіту. Одним із ключових інструментів цих змін є розвиток академічних ліцеїв та впровадження профільно орієнтованого навчання.
Академічні ліцеї як основа старшої школи
Академічний ліцей розглядається як осередок якісної старшої профільної освіти, що забезпечує поглиблене вивчення навчальних предметів відповідно до обраного учнями напряму. Такі заклади створюють умови для свідомого освітнього вибору, академічної мобільності та підготовки здобувачів освіти до подальшого навчання у закладах вищої освіти.
Ключовими перевагами академічних ліцеїв є:
  • концентрація освітніх ресурсів і кадрового потенціалу;
  • варіативність освітніх програм і профілів;
  • можливість формування індивідуальних освітніх траєкторій;
  • тісніша інтеграція з закладами вищої освіти та науковим середовищем.
Профільне навчання: освіта відповідно до інтересів і здібностей
Профільно орієнтоване навчання дозволяє учням старших класів зосередитися на тих предметах і галузях знань, які відповідають їхнім інтересам, здібностям і професійним намірам. Йдеться не лише про поглиблення змісту навчання, а й про формування ключових компетентностей — критичного мислення, уміння працювати з інформацією, командної взаємодії та самостійного прийняття рішень.
Ефективне профільне навчання передбачає:
  • усвідомлений вибір профілю на основі допрофільної підготовки;
  • поєднання академічної теорії з практичними та дослідницькими формами роботи;
  • психолого-педагогічний супровід і профорієнтаційну підтримку учнів.
Значення допрофільної підготовки
Важливою передумовою успішного функціонування академічних ліцеїв є допрофільна підготовка у базовій школі. Саме вона допомагає учням краще пізнати власні освітні потреби, схильності та потенціал, а також зменшує ризик випадкового або формального вибору профілю навчання.
Погляд у майбутнє
Трансформація освіти через розвиток мережі академічних ліцеїв і профільного навчання — це інвестиція в людський капітал та майбутнє країни. Такий підхід сприяє підвищенню якості освіти, формуванню конкурентоспроможних випускників і забезпечує відповідність освітньої системи викликам ХХІ століття.
Освіта, що враховує індивідуальність кожного учня, стає не лише інструментом передачі знань, а й простором для самореалізації, професійного самовизначення та сталого розвитку суспільства.

profilna

Реформа старшої школи: Профільна

Старша школа змінюється! З 2027 року старшокласники зможуть обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх зацікавлень і майбутньої професії.

Як раціонально витрачати час і ресурси
при підвищенні кваліфікації
Фішки, які допомагають економити час і ресурси та перетворювати підвищення кваліфікації та самонавчання на ресурс та можливості, на прикладі власного вчительського досвіду.
Підвищення кваліфікації та постійне самовдосконалення покладає на учительську спільноту велике навантаження і забирає чимало ресурсу, як фізичного, так фінансового та емоційного. Тому усі вчителі максимально ретельно намагаються підбирати, які курси опрацьовувати, на які вебінари та тренінги реєструватися. Тим паче, вибір величезний.
На жаль, отримати цінний професійний досвід та користь вдається не завжди, навіть якщо підходити до вибору навчання усвідомлено та відповідально. І ніби матеріал корисний, і спікери професійні, і представлено все доступно, і матеріали надали, але чомусь не працює для людини особисто. Річ у тому, що подана інформація здається надто далекою від реалій закладу та його можливостей… Або просто не вистачає часу усе вивчити більш детально та впровадити.
Щоб уникнути такого результату – запобігти витраті часу, енергії, фінансів, емоцій та старань безрезультатно – пропоную кілька порад оптимізації підвищення кваліфікації для освітян.
Для початку маленька підказка, яка може оптимізувати ваше навчання
Більшість навчальних курсів, програм та тренінгів зараз в онлайн форматі – що має свої мінуси й плюси. Щоб бути максимально доступними на широку аудиторію, записи спікери ведуть переважно спокійно, виважено, часто беземоційно, а головне, доволі повільно.
Тому, якщо ви екстраверт або просто розумієте більшість інформації та не потребуєте вдумливого та дослідницького перегляду, скористайтеся функцією пришвидшення запису (на youtube, наприклад) – поставте швидкість 1,5х чи 2х. Так ви опрацюєте уже відому вам інформацію та не потратите зайвих емоцій та часу.
Порада, яка покращить ваше навчання і одночасно дасть ресурс і можливості практики 
Будь-який курс, навчання, тренінг слухайте, опрацьовуйте з нотатником. Я це називаю «створювати вікно можливостей» і завжди це рекомендую, коли сама проводжу вебінари чи тренінги. Чому саме «вікно», зрозумієте, коли дочитаєте цей текст.  
Вашим нотатником може бути будь-який зручний вам додаток в телефоні, або паперовий записник, блокнот тощо. Головне, щоб вам було комфортно і записи зберігалися. Якщо можна ще писати різними чорнилами – взагалі чудово.
Коли ми втомлені, виснажені, прагнемо виконати поставлені завдання і думаємо про те, що відпочити б лишень, – про продуктивність важко говорити. Ще важче, коли ми хочемо поєднати відпочинок та елементи робити чи навчання. 
Але реальність така, що для того щоб встигати хоч якось за прогресом та вимогами, ми таки намагаємося зробити неможливе: включаємо курс, поки готуємо їжу і паралельно спілкуємося з рідними, або коли лягаємо відпочити і помаленьку, засинаючи, змушуємо себе слухати. Люди з особливим ентузіазмом до навчання можуть перемотувати ті моменти, які упустили і, картаючи себе, але перебуваючи в тих же невідповідних умовах, знову проходять пропущений епізод. 
Правда в тому, що все, що ми робимо для фону, все, на що не націлюємо свою увагу усвідомлено і безроздільно – стає у нашій пам’яті та свідомості розмивчастою плямою із деяких фактів, які не завжди можна пригадати та коректно пояснити із деяких вражень, які збереглися попри все, та деяких думок, які не мають чіткого обрамлення.
Якщо ви дивитесь щось «для фону» – то лише втратите час, а що найгірше – можливості, яких не помітили чи не зрозуміли тому, що були десь далеко, або тут і всюди одночасно.
Важливо робити те, що робиш саме зараз! Це економить час, зусилля та дає найкращий результат.
Навіщо нотатник?  
Якщо вам потрібно пройти онлайн-курс, чи відвідати тренінг, чи майстер-клас – нотатник має бути при вас. Ось кілька акцентів щодо його використання.
Що вам може знадобитися? Відкрийте свій нотатник, запишіть дату, назву курсу, дані організацій та партнерів, що його проводять тощо. Під час проходження курсу – записуйте важливі імена, дати та цифри, які можуть бути цінними вам у роботі – всі підряд не потрібно, а лише ті, які ви розумієте, що зможете використати чи вони вам просто цікаві.
Наприклад, переглядаючи вебінар про візуалізацію інформації, запишіть назви ресурсів, які можна використати для опитування (або збережіть їх url-адреси для цифрового нотатника), зробіть скрін посібників, які можете порекомендувати для опрацювання учням чи запишіть їх авторів та назви тощо.
Думайте наперед! Якщо ви викладаєте ЗБД, а проходите курс з медіаграмотності – записуйте, приклади та факти, які зможете використати на своїх уроках ЗБД.
Мисліть широко – навіть на майстер-класі з фізико-математичних наук можна знати багато корисностей для впровадження на уроках музики чи мистецтва.
Якщо ви заступник директора, а на тренінгу показана бізнес методика чи модель – занотуйте її, можливо, ви знайдете спосіб адаптувати її до свого колективу та професійних потреб.
Наприклад, ось таку вправу на встановлення довіри (як криголам) можна використати при вивченні абсолютно усіх предметів. Також з можна розпочати будь-яке засідання робочої групи чи методичного формування.
Обов’язково записуйте власні ідеї! Ми частіше, ніж самі помічаємо, маємо рішення наших проблем та викликів. Навіть якщо курс про цифрові методики навчання, а вас осінило щодо того, як можна організувати міні-клуб для свого гуртка – запишіть цю думку.
Якщо можливо користуйтеся різнокольоровими чорнилами, робіть позначки тощо.
Наприклад, якщо ви чуєте про розмовні клуби на предметах соціального напрямку, це ще не означає, що ви не можете організувати такий клуб для обговорення проблемного питання з фізики чи хімії, взявши собі за зразок шаблон розмовного клубу на історичну тему тощо.
Записуйте імена та регалії спікерів та тренерів. Беріть контакти у колег по курсу та створюйте спільноти в месенжерах (називайте за тематикою курсу, наприклад). Якщо сьогодні вам здається, що у вас нічого спільного з іншими слухачами курсу і ви їх бачите вперше і востаннє – повірте, це не так – люди завжди найцінніший наш ресурс. Особливо з професійного кола.
Займаючись проєктною чи творчою діяльністю, ви зможете поділитися з ними своїми результатами. Шукаючи партнерів чи натхненників, менторів чи координаторів для своєї діяльності – ви зможете легко знайти їх у таких групах. Коли вам буде потрібна експертна думка людей, які знають тему й особливості та тонкощі вашої роботи чи професії – ви зможете звернутися за допомогою, експертизою чи порадою.
Наприклад, якщо ви бачите місця, які можете відвідати з однодумцями, або колег, з якими можете зав’язати партнерство між закладами та здійснити спільну екскурсію чи долучитися до професійного конкурсу однією командою тощо.
Не забувайте підтримувати групи створенні після навчань «живими»: діліться своїми досягненнями, підтримуйте колег у їхніх здобутках.
Виходьте на спільні обговорення. Діліться пропозиціями та ідеями. Такі живі контакти надзвичайно цінні у житті проактивних освітян – це ваша і підтримка, і натхнення, і можливості, і реалізація одночасно.
Наприклад, коментуйте, ставте вподобайки у групах та спільнотах, які вам цікаві. Так алгоритми соціальних мереж будуть показувати вам ці ресурси частіше, і ви не втратите з ними зв’язок.
Якщо ж ви є учасником спільнот у месенжерах – додайте ці спільноти, які створені з людей, яких ви знаєте, з якими навчались тощо, до спільної папки (наприклад, «Навчання», «Саморозвиток» тощо) і не забувайте час від часу моніторити їх та залишати коментарі та уподобайки.
Важливо! Будьте щирими. Ми не для всіх і всі не для нас. Якщо ви не відчуваєте тепла, розуміння, поваги й ресурсності в якомусь спілкуванні – не варто змушувати себе там бути, переконувати себе, вдавати, що вам приємно чи цікаво. Так ви ніколи не отримаєте нічого хорошого, і в результаті підтримування такого спілкування лише забиратиме енергію, дратуватиме та створюватиме дисонанс.
Вибирати своє коло спілкування і розвитку (як особисті, так і професійні) – це правильно й етично, стосовно до всіх.
Перетворіть своє навчання очне чи онлайн на свій особистий досвід.
Щоб навчання було максимально цінним та корисним для вас особисто – реалізовуйте його. Ще в процесі міркуйте, де і що ви можете використати в роботі з учнями та колегами. Записуйте свої варіанти, шукайте ідейної підтримки в організаторів та учасників навчання, запитуйте поради, шукайте партнерів. Подумайте, як ви можете використати отриману інформацію та роботі та поза роботою.
Візьміть собі за правило взяти з кожного навчання практичну користь, інакше воно буде даремним.
Наприклад, якщо ви були учасницею чи учасником престижного конкурсу, пройшли у фінал чи стали переможцем, переможницею – поділіться своїм досвідом з колегами. 
Або, якщо ви пройшли навчання, з якого отримали багато цінної інформації – розкажіть про результати та інсайти, які ви отримали з цього навчання.
Що ви можете зробити, щоб була практична користь від вашого навчання?
Є кілька варіантів, і для всіх них знадобляться ваші нотатники з усіма записаними деталями та особистими ідеями.
  • Виступіть на педраді та розкажіть, що вам особисто було цікаво і що можна впровадити у закладі – ваші записи стануть у пригоді – не потрібно буде додатково готуватися чи вертатися до курсу, щоб підготувати доповідь.
Ведучи нотатки під час свого навчання, пам’ятайте: це з єдиною метою – використати їх для свого професійного та особистісного зростання.
Все, що тільки можна перевірити, випробувати на уроках, позакласних заходах, в особистому спілкуванні з учнівським та учительським колективом – випробовуйте.
  • Беріть свій нотатник і без зайвих зусиль чи додаткової підготовки заплануйте використати згаданий метод при вивченні теми, навіть якщо спікери застосовували цей метод на уроках біології, спробуйте його адаптувати під заняття хімії чи географії, наприклад.
Щирість – ваше все. Попередьте колег та учнів, що раніше не використовували подібних методів чи ресурсів, тому може знадобитися більше часу чи можуть бути помилки. Вас зрозуміють та підтримають. Більше того, ваше зусилля в пізнанні та впровадженні сучасних технологій та методик обов’язково оцінять, особливо діти.
  • Не прагніть ідеальності. Не плануйте ретельне та повне вивчення нового методу чи технології перед тим як впроваджувати його в роботу – так ви ніколи нічого не впровадите.
Не бійтеся показувати, що ви теж навчаєтеся, чи що чогось не знаєте, чи що не все вдається – це лише зблизить вас з учнями і може надихнути на більшу довіру до вас, а приклад у докладанні зусиль – покаже дітям, як долати труднощі, працювати та вірити в себе.
  • Вчіться новим освітнім технологіям, освоюйте нові ресурси поступово в процесі роботи. Крок за кроком.
Учительство має надто багато курсів та навчань, щоб гратися в перфекціонізм та ідеально вивчати кожен метод та ресурс перед його показом. Тим паче, постійно виходять оновлення: кожен ресурс вдосконалюється, і з’являються все нові та нові ресурси. Доки ви ідеально вивчите якийсь один – він уже застаріє. 
Дотошність точно потрібна, якщо ви проходите фаховий конкурс чи звітуєте про свою роботу тощо – у всіх інших випадках пам’ятайте: заклади освіти для того, щоб в них пізнавати знання, і не лише учням та ученицям.
  • Поділіться своїми результатами навчання з колегами району, області чи України: попросіть часу на виступ при зустрічі з колегами, запишіться як спікер чи спікерка на конференції чи круглі столи. Матеріалом для виступу будуть ваші записи та думки. Єдине, що вам може знадобитися зробити – перетворити їх в презентацію. Але це можна доручити ШІ, або і зробити самостійно, витративши не критичні зусилля з оформлення – сам матеріал у вас уже буде.
  • Підготуйте тематичний пост для соцмереж до свого сертифіката. Розкажіть про враження, рекомендації, побажання. Дайте коротку вижимку тем та програми – ваші записи знову стануть вам у пригоді.
Зверніть увагу! Не викидайте записи та не знищуйте їх, навіть якщо навчилися уже з них та використали в своїй роботі. Якщо ви вели їх в цифровому нотатнику – створіть собі папку, таблицю, документ чи блог, де б могли зберігати усі відвідані події та їх короткі результати особисто для себе.
Ведення такого блокнота-нотатника стане основою для вашого портфоліо та допоможе значно скоротити час та зусилля при атестації, при заповненні заявок на конкурси тощо.
Здавалося б, проста річ – ведення нотатника або блокнота – а може сильно полегшити ваше професійне життя, допоможе зростати та досягати успіху, відкриває вам вікно можливостей у реалізації свого потенціалу.
Світлана Пилипчук, вчителька вищої категорії (хімія та основи здоров’я), тренерка з медіаграмотності, методистка, авторка, менторка та фасилітаторка в освітніх проєктах.
Міжпредметні проєкти як механізм активізації навчальної діяльності учнів: використання моделі Келлера ARCS
У сучасній освіті все більше уваги приділяється міжпредметному навчанню як засобу розвитку комплексного мислення та здатності учнів застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. Одним із найефективніших підходів до активізації навчальної діяльності є міжпредметні проєкти, що стимулюють зацікавленість, мотивацію та поглиблене засвоєння матеріалу.
Для підвищення мотивації учнів до навчання доцільним є застосування моделі ARCS Джона Келлера, яка передбачає чотири ключові етапи: увага (Attention), актуальність (Relevance), впевненість (Confidence) і задоволення (Satisfaction).
У цій статті розглянемо, як модель ARCS може сприяти успішному впровадженню міжпредметних проєктів у освітній процес.
Міжпредметні проєкти – це форма навчальної діяльності, яка передбачає інтеграцію знань із різних дисциплін для вирішення певної проблеми чи виконання творчого завдання. Вони базуються на методі проєктного навчання та забезпечують:
  • розвиток критичного мислення та аналітичних навичок;
  • підвищення практичної спрямованості освіти;
  • формування навичок командної роботи та комунікації.
Успіх міжпредметного навчання значною мірою залежить від мотивації учнів, що робить модель ARCS ефективним інструментом для підвищення залученості школярів у навчальний процес.
Сучасна освіта потребує нових підходів, які б змогли підвищити мотивацію та залученість учнів до навчання.
Міжпредметні проєкти стають потужним інструментом для активізації навчальної діяльності учнів. Вони дозволяють інтегрувати знання з різних дисциплін, розвиваючи цілісне уявлення про світ. Модель Келлера ARCS, що базується на принципах мотивації, допомагає структурувати проєктну діяльність, роблячи її цікавою, значущою та результативною для кожного учня.
Модель ARCS – це абревіатура, що розшифровується як Увага, Актуальність, Впевненість і Задоволення. Ця модель є потужним інструментом для розробки та впровадження навчальних стратегій, які мотивують учнів до навчання. Застосування ARCS у міжпредметних проєктах сприяє створенню сприятливого середовища, де учні відчувають інтерес до навчання та прагнуть до досягнення успіху. Вона допомагає педагогам структурувати навчальний процес таким чином, щоб кожен етап навчання був цікавим, значущим і задовольняв потреби учнів. Інтеграція моделі ARCS дозволяє перетворити навчання на захопливу подорож, де учні активно залучені до процесу отримання знань та відчувають радість від власних досягнень.

Модель ARCS

Перший етап моделі ARCS – привернення уваги. Важливо зацікавити учнів темою проєкту, використовуючи різноманітні методи. Це може бути проблемне питання, яке викликає дискусію, несподіваний факт, що вражає уяву, або візуальний ефект, що ілюструє проблему. Головне – викликати емоційний відгук та бажання дізнатися більше. Ось кілька інтригуючих запитань, які можна використати для міжпредметних проєктів: STEM (математика, фізика, інформатика, біологія) Що спільного між бджолиними сотами та найефективнішою архітектурною конструкцією? Чи можуть чорні діри бути «порталами» у інші всесвіти? Як штучний інтелект навчається так само, як людський мозок? Чому ми не відчуваємо руху Землі, якщо вона обертається з шаленою швидкістю? 2. Соціально-гуманітарні науки (історія, географія, література, мистецтво) Що б сталося, якби Наполеон мав смартфон? Як змінилася б історія України, якби Київська Русь мала залізниці? Чому більшість антиутопій у літературі схожі на наше майбутнє? Як музика впливала на політичні революції? 3. Екологія та стале майбутнє (хімія, біологія, географія, економіка) Чи можна створити екологічно чистий пластик, який розкладається за 24 години? Що вигідніше для країни: видобувати нафту чи інвестувати в «зелену» енергетику? Якщо всі бджоли на Землі зникнуть, чи зможе людство вижити? Чи можуть океани врятувати нас від зміни клімату? 4.Технології та майбутнє (інформатика, робототехніка, інженерія) Чи можуть роботи стати кращими лікарями, ніж люди? Які технології сьогодні здаються фантастикою, але стануть реальністю за 10 років? Чи можливо переселити людство на Марс без повернення? Що безпечніше: автопілот чи водій-людина? Ці запитання провокують дискусію, викликають емоційний відгук і стимулюють мислення, що допомагає утримати увагу учнів та зацікавити їх у міжпредметному проєкті. Другий етап – актуалізація. Важливо показати учням, як тема проєкту пов'язана з їхнім реальним життям, інтересами та досвідом. Запропонуйте їм знайти приклади застосування знань на практиці, а також підкресліть міжпредметні зв'язки, які допомагають глибше зрозуміти проблему. Третій етап – формування впевненості. Важливо, щоб учні відчували, що здатні успішно виконати проєкт. Для цього необхідно чітко сформулювати цілі та завдання, надати детальні інструкції та бути готовим надати підтримку та допомогу на кожному етапі. Четвертий етап – забезпечення задоволення. Важливо, щоб учні отримали позитивний досвід від участі в проєкті. Відзначайте їхні успіхи та досягнення, надайте їм можливість вибирати тему, методи та форми презентації проєкту, а також створіть умови для того, щоб вони відчули задоволення від досягнутих результатів.

Супервізія в технічному коледжі: підвищення мотивації здобувачів освіти
19-20 березня 2025 року у ВСПТФКТНТУ ім. Івана Пулюя відбулася супервізія для викладачів, організована Тернопільським комунальним методичним центром науки, освіти та інноваційної методики (ТКМЦНОІМ). Головна тема заходу – «Підвищення мотивації здобувачів освіти до навчання в умовах воєнного стану з врахуванням психологічних, змістовно-методичних та організаційних аспектів освітнього процесу».

Супервізія як інструмент наставництва

для професійного розвитку педагогів

Протягом двох днів викладачі коледжу мали змогу взяти участь у різноманітних тренінгах, майстер-класах, інтервізійних зустрічах та коучинг-сесіях.

У перший день обговорювалися питання мотивації здобувачів освіти, які перебувають у складних життєвих обставинах, активізація їхньої пізнавальної діяльності та психологічна підтримка. Відбулися наступні сесії: Супервізія як інструмент наставництва для професійного розвитку педагогів (Галина Литвинюк, PhD, директор ТКМЦНОІМ); Тренінг «Як допомогти учням знайти сенс у навчанні під час війни. Травма-інформована педагогіка» (Марія Квілінська, психолог); Майстер-клас «Книга мого успіху»: кар'єрне консультування та психологічна підтримка (Ірина Осуховська, психолог); Інтервізійна зустріч «Підтримка психічного здоров’я учасників освітнього процесу» (Галина Несмашна, психолог). Другий день був присвячений інноваційним методичним підходам: Коучинг-сесія «Інноваційні аспекти методичної діяльності педагога» (Юлія Гнатюк, заступник директора ТКМЦНОІМ); Методичний орієнтир «Міжпредметні проєкти та модель Келлера ARCS» (Оксана Матковська, заступник директора ТКМЦНОІМ); Онлайн-конференція «Сучасні сервіси для колективної роботи» (Наталія Серба, учитель інформатики); Використання штучного інтелекту для створення тестів та освітніх матеріалів (Ірина Мельничук, учитель інформатики). Важливість супервізії Супервізія стала важливим кроком у підтримці викладачів у період воєнних викликів. Обговорення практичних кейсів, обмін досвідом та впровадження інноваційних методик допоможуть педагогам створити сприятливе середовище для навчання та розвитку студентів. Дякуємо всім учасникам та організаторам заходу за продуктивну роботу!

Реформа старшої школи: міфи та запитання
Що таке реформа старшої школи й чому вона потрібна? З 2027 року в Україні запроваджується профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це дасть учням можливість обирати профіль навчання і предмети / курси з огляду на зацікавлення та плани на майбутнє.
Міністерство освіти і науки зібрало найпоширеніші запитання, які ставлять учні, батьки, освітяни й громади про реформу старшої школи, розклало всі відповіді «по поличках», а також підготувало добірку карток із чіткими поясненнями, щоб розвінчати міфи та припущення.
Що таке реформа старшої школи й чому вона потрібна?
З 2027 року в Україні стартує профільне навчання у старшій школі (10–12 класи). Це частина реформи «Нова українська школа», мета якої – поліпшити якість освіти й дати учням можливість обрати профіль навчання, який відповідає їхнім зацікавленням та планам на майбутнє.
Як відбуватиметься навчання згідно з реформою?
Учні отримають можливість обирати:
  • профіль навчання;
  • частково предмети / курси в межах профілю;
  • предмети / курси поза профілем (для розширення світогляду).
Навчання відбуватиметься в академічних ліцеях, у яких має бути багато учнів на паралелі (орієнтовно 100). Саме так можна забезпечити вибір профілів і предметів / курсів – завдяки обʼєднанню учнів у групи.
Окрім того, більшість ліцеїв мають бути відокремленими від 1–4 класів та бажано 5–9 класів.
Чи означає реформа, що всі ліцеї будуть далеко від дому?
Планування мережі ліцеїв базується на ГІС-картографуванні та доступності. Максимальна відстань – до 30 км, у багатьох випадках – ближче (10–20 км). До ліцеїв буде організовано підвезення учнів.
За результатами дослідження, проведеного у 2024 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення МОН і проєкту DECIDE (серед понад 80 тис. респондентів), 72% учнів 10–11 класів погодилися б навчатися в більш віддаленому закладі, якщо там створено кращі умови та забезпечено підвезення.
Більшість батьків також погодилася підтримати таку модель, якщо буде організовано підвезення, а відстань – прийнятною.
Чи закриватимуть початкові школи й гімназії внаслідок реформи?
Реформа не стосується початкових шкіл (1–4 класи). Вони залишаються максимально наближеними до місць проживання маленьких учнів.
Також реформа не має на меті закриття гімназій (шкіл до 9 класу).
Змінюється лише структура старшої школи – учні профільної школи (10–12 класи) навчатимуться окремо від початкової та за найкращого сценарію – від 5–9 класів.
Чи правда, що в ліцеях не буде 1–9 класів?
Повністю відокремлені ліцеї – це ідеал, до якого прагне реформа.
Утім, ліцеї зможуть мати 5–9 класи за рішенням засновника.Навіщо відділяти старші класи?
Учні старших класів мають освітні, соціальні й психологічні особливості, тому важливо вибудовувати інший підхід до навчання.
Більше свободи закладу: можливість відходити від класно-урочної системи, навчати у змінних групах або викладати курси впродовж кількох місяців, а не всього навчального року.
Традиція залишатися в 10 класі свого закладу освіти звужує вибір учнів. Натомість ознайомлення з іншими освітніми можливостями сприяє їхній самореалізації.Навіщо встановлювати вимоги щодо мінімальної кількості учнів у ліцеї?
Щоб у ліцеї було достатньо учнів для організації кількох профілів і вибіркових курсів. Це дає змогу кожному учню обрати те, що цікаво саме йому.
Що більше учнівських груп можна створити, то більше варіантів навчання.
Чи буде збережено безперервність освіти, якщо школи будуть поділені?
Модель «1–4 класи – початкова школа, 5–9 – гімназія, 10–12 – ліцей» успішно працює в більшості європейських країн.
Безперервність освіти забезпечується не завдяки фізичній прив’язаності до одного закладу, а логічній послідовності етапів освіти, орієнтованості на індивідуальні потреби учнів та якості освітнього процесу на кожному рівні.
Чи обмежить реформа можливості учнів із сільської місцевості?
Навпаки. Зараз діти в селах часто навчаються в маленьких класах з обмеженим вибором профілів (чи його відсутністю) і браком вчителів. Наприклад, на 5 вересня 2024 року три й більше предметів у селах викладали 20,72% учителів (у містах – 6,23%).
Тобто в селах учителів набагато частіше довантажують годинами з інших предметів. Це тимчасовий вихід, коли не вистачає вчителів з певних предметів. Окрім того, так учителі отримують більше педагогічне навантаження, якого бракує в малій школі через відсутність великої кількості класів.
Така стратегія не може бути постійною і веде до погіршення якості освіти в довгостроковій перспективі.
Ліцеї дадуть учням із сіл доступ до якісної освіти, ширшого вибору профілів, поглибленого вивчення предметів і сучаснішого обладнання. Окрім того, вони стануть центрами тяжіння для кваліфікованих учителів.
Докладніше про реформу «Профільна» читайте на сайті profilna.mon.gov.ua.
Методологія розвитку творчої особистості в мистецькому профілі Нової української школи
Оксана Матковська, заступник директора,
Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу

Методологія розвитку творчої особистості

Оновлення системи освіти передбачає формування креативної особистості, здатної до самореалізації, відповідальної за власний розвиток та розвиток суспільства. У складних, постійно змінюваних умовах найкраще орієнтується, адаптується, приймає рішення людина творча, гнучка, здатна до генерування й використання нових ідей та підходів. Тож проблема розвитку творчої особистості, збагачення інтелектуального та культурного потенціалу молодого покоління набула особливої вагомості в умовах удосконалення й впровадження інноваційних технологій та реалізації нових підходів до розвитку творчих здібностей здобувачів освіти в умовах Нової української школи (НУШ). У цьому контексті мистецький профіль виступає унікальним засобом розвитку креативності, художнього мислення та естетичної культури здобувачів освіти, сприяє вихованню творчої, ініціативної, патріотичної особистості, обізнаної з історією та культурою, що усвідомлює свою унікальність у контексті національної спадщини. Мистецька освіта в старшій школі є невід'ємною складовою НУШ, яка спрямована на створення цілісної системи навчання та виховання, орієнтованої на розвиток ключових компетентностей учнів. Мистецтво, як універсальна мова, здатне пробуджувати в людині емоції, розвивати уяву, сприяти гармонійному сприйняттю світу й усвідомленню власного місця в ньому. Воно надає унікальні можливості для формування творчого мислення, розширення світогляду та розкриття індивідуальних здібностей кожного учня. Творча особистість формується в умовах, які сприяють її активній взаємодії зі світом, розвитку її внутрішнього потенціалу та впливу зовнішніх факторів через мистецтво як форму діяльності, що найбільш тісно пов’язана з творчістю. Характер розвитку творчого потенціалу здобувача освіти в умовах профільного навчання визначається особливостями мистецької діяльності. Основними аспектами цього процесу є: - розвиток творчого мислення через індивідуальний підхід та увагу до особистісних якостей і талантів кожного здобувача освіти; - розвиток уяви через заняття живописом, музикою, театром або іншими мистецькими дисциплінами, курсами тощо; - розвиток емоційного інтелекту шляхом залучення до аналізу творів мистецтва, вираження власних ідей, почуттів і переживань; - впевненість у собі через досвід публічних виступів, участь у виставках чи конкурсах, які сприяють подоланню страху сцени та підвищують самооцінку; - виховання самодисципліни та відповідального ставлення до результатів діяльності (режим роботи, репетиції та підготовка до заходів); - розвиток комунікативних навичок через участь у колективних видах діяльності (театральних постановках, оркестрах, ансамблях); - формування художньої компетентності (спеціалізація за напрямами: музика, живопис, хореографія, театр та створення власних творів мистецтва, участь у виставках, конкурсах); - мотивація до саморозвитку особистості шляхом залучення до професійного середовища (відвідування галерей, театрів, участь у майстер-класах); - готовність до навчання впродовж життя, самореалізація через розвиток уміння визначати власні художні інтереси та потреби, виявляти мобільність у пізнанні мистецьких явищ і процесів, вибудовувати перспективу мистецького самовдосконалення; - участь у мистецькому житті України причетність до соціокультурних процесів, виявлення активної громадянської позиції у збереженні досягнень української культури, культурно-мистецького різноманіття. Розвиток творчого потенціалу особистості ґрунтується на таких концептуальних положеннях: філософія творчості (В. Андрущенко, І. Зязюн); психологічні механізми розвитку особистості (Г. Костюк, М. Боришевський): розвиток мотивації, саморефлексії, емоційного інтелекту; методологічні підходи до формування творчих здібностей шляхом взаємодії інтелектуальних, емоційних та соціальних факторів (В. Рибалка); організація освітнього процесу шляхом активного використання засобів мистецтва: музики, образотворчого мистецтва, театру (Г. Падалка, О. Рудницька). Отже, розвиток творчого потенціалу особистості в мистецькому профілі ґрунтується на збалансованому розвитку емоційної, інтелектуальної та соціальної сфер, сприяючи креативності та самовираженню здобувача освіти. Цей процес опирається на методологічні основи, що охоплюють наукові підходи, ефективні методи та різноманітні форми роботи. У мистецькому профілі компетентнісний підхід зосереджується на формуванні цілісної системи знань, умінь, навичок і ставлень, які дозволяють учням успішно застосовувати свої знання на практиці. Даний підхід передбачає формування ключових компетентностей: креативності, критичного мислення, комунікативності, здатності до самовираження; розвиток спеціальних мистецьких компетентностей, таких як техніка виконання, композиція, аналіз і оцінювання мистецьких творів; інтеграцію міждисциплінарних знань: історії мистецтва, культури, літератури, технологій; підготовку до самостійної діяльності в реальному житті: створення власних творчих проєктів, організація культурних заходів, популяризація мистецтва. Особистісно орієнтований підхід фокусує освітній процес на розвитку особистості, її самореалізації. Основними принципами підходу є індивідуалізація (освітній процес адаптується до індивідуальних можливостей і стилю навчання учнів); емоційна підтримка (створення позитивного емоційного клімату, заохочення досягнень, повага до особистості учня і його ідей); розвиток самостійності (учень навчається ставити цілі, приймати рішення, планувати власну діяльність і брати відповідальність за її результати). Діяльнісний підхід спрямований на організацію освітнього процесу через активну практичну діяльність учнів. У мистецькому профілі навчання це відбувається через участь у творчих проєктах, таких як виставки, театральні постановки, концерти чи арт-інсталяції; розвиток навичок у мистецькій діяльності (малювання, гра на музичних інструментах, хореографія тощо); виконання творчих завдань, які потребують самостійності, креативності та командної роботи; залучення до дослідницької діяльності, наприклад, аналізу історичних або культурних аспектів мистецтва. Культурологічний підхід орієнтується на виховання гармонійної, естетично розвиненої особистості, яка усвідомлює свою культурну ідентичність та національну приналежність. Цей підхід забезпечує інтеграцію мистецьких дисциплін із загальним виховним процесом і розкриває потенціал національно-патріотичного виховання як невід'ємної частини освітнього середовища. Реалізація культурологічного підходу в умовах мистецького профілю передбачає інтегровані заняття, що поєднують різні види мистецтва (музику, образотворче мистецтво, літературу) та історичний контекст, стимулюють розвиток естетичної культури та патріотичної свідомості; творчі проєкти, пов’язані з дослідженням української культури, створенням сучасних мистецьких інтерпретацій на основі народного мистецтва; екскурсії та культурні подорожі: відвідування музеїв, галерей, історичних пам’яток, що сприяє безпосередньому знайомству з національною культурною спадщиною; мистецькі фестивалі та конкурси: участь у таких заходах сприяє розвитку творчих здібностей, підвищує рівень самооцінки учнів та формує гордість за свої здобутки в контексті національної культури; вивчення фольклору: фольклорні твори (пісні, казки, легенди, танці) є потужним засобом формування емоційного зв’язку з національними традиціями та зміцненням патріотичних почуттів. Ефективному розвитку творчого потенціалу здобувача освіти сприятиме відповідне методичне забезпечення та організація освітнього процесу, а саме: - розробка програм для профільного навчання: врахування специфіки мистецьких дисциплін, етапів розвитку творчих здібностей учнів; - підготовка методичних матеріалів: створення посібників, практикумів, відеоуроків, які відповідають сучасним вимогам; - використання цифрових технологій: застосування мультимедійних засобів, спеціалізованих програм для малювання, музичної композиції, режисури; - гнучкий розклад: забезпечення достатнього часу для практичних занять, індивідуальних консультацій, творчих проєктів; - поділ учнів на групи: залежно від напряму мистецької діяльності (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія); - поєднання загальноосвітніх і спеціальних дисциплін: інтеграція базових знань із профільним навчанням; - використання позашкільних ресурсів: організація екскурсій, участь у конкурсах, виставках, відвідування культурних заходів. Серед методів та форм роботи слід назвати найбільш ефективні, серед яких проєктне навчання. Цей метод передбачає залучення учнів до розробки та реалізації проєктів, що інтегрують знання з різних предметів. Наприклад, створення театральної постановки, де учні займаються сценарієм, сценографією, музичним оформленням та акторською грою, сприяє розвитку креативності та навичок командної роботи. Проведення інтегрованих уроків, що об'єднують кілька дисциплін, дозволяє учням бачити взаємозв'язки між різними галузями знань. Наприклад, інтеграція музики та історії допомагає глибше зрозуміти культурний контекст певної епохи. Використання крос-дисциплінарних методів, що поєднують елементи різних дисциплін, сприяє розвитку нестандартного мислення. Наприклад, поєднання математики та образотворчого мистецтва у створенні геометричних візерунків розвиває просторове мислення та естетичний смак. Упровадження мистецького профілю в закладі загальної середньої освіти відповідно до концепції НУШ та Державного стандарту профільної середньої освіти вимагає комплексного підходу, що поєднує філософські, психологічні та педагогічні засади та передбачає розробку належного нормативно-правового підґрунтя для створення освітньої програми та навчального плану, облаштування сучасної матеріально-технічної бази зі спеціалізованими кабінетами та необхідним обладнанням, залучення досвідчених педагогів мистецьких дисциплін і забезпечення їхньої професійної підготовки. Важливим аспектом є розробка методичних матеріалів та організаційні заходи, спрямовані на формування профільних класів і адаптацію освітнього процесу до мистецької спрямованості. Виконання цих умов гарантує якісну освіту, сприяє розвитку творчого потенціалу учнів, допомагає їм реалізувати себе в суспільстві та визначитися з майбутньою професією. Література 1. Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-2024-п#Text; 2. Про повну загальну середню освіту. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text ; 3. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-р#Text 4. Гармаш О. П. Культурологічні засади мистецької освіти. Науковий вісник, 2015, № 2, с. 45–52. 5. Єрмаков І. Г. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Педагогічні науки, 2019, № 1, с. 23–31. 6. Андрущенко, В. П. Філософія творчості: Монографія. – Київ: Знання, 2004. 7. Рибалка, В. В. Методологічні підходи до розвитку творчих здібностей. – Київ: Педагогічна думка, 2010. 8. Падалка, Г. М. Мистецька освіта в Україні. – Київ: Мистецтво, 2012. 9. Рудницька, О. П. Організація освітнього процесу засобами мистецтва. – Київ: Академія, 2015.

Tips for Reducing Stress
Exercise
Regular exercise can help reduce stress and improve your overall well-being. Even short walks or stretching sessions can boost your mood and energy levels.
Meditation
Meditation can help lower stress and anxiety by calming the mind and body. Practicing mindfulness, deep breathing, or guided meditation for a few minutes a day can make a big difference.
Get Enough Sleep
Getting enough sleep is essential for reducing stress and improving mental clarity. Aim for 7–9 hours of quality sleep each night to help your body and mind recover.
Take Breaks
Taking regular breaks throughout the day can help reduce stress and improve focus. Step away from your work, stretch, or take a few deep breaths to recharge.
Talk to Someone
Talking to a friend, family member, or counselor about what’s bothering you can provide relief and perspective. Sharing your thoughts can help you feel supported and less overwhelmed.
Made with